08 Лютого 2026
Встановлення діагнозу Трихомоніаз з відмовою пацієнтки від лікування і
дообстеження на ІПСШ.
Клінічний неперсоналізований приклад № 1
Костюк О.В.
Пацієнтка репродуктивного віку звернулася на прийом до гінеколога зі скаргами: на рясні виділення зі статевих шляхів з неприємним запахом, дискомфорт в піхві після незахищеного статевого акту близько 2 тижнів тому. В гінекологічному анамнезі: виділення зі статевих шляхів (рясні, вершкоподібні, з бульбашками газу); кілька років тому назад проходила лікування хламідійної інфекції.При розширеній кольпоскопії багатошаровий плоский епітелій заднього склепіння піхви з ознаками хронічного запалення, симптом «манної крупи». В плані обстеження: Цитологія екзо- та ендоцервікс, Trichomonas vaginalis (бакпосів) – проведено. NB! При виявлені Trichomonas vaginalis - рекомендовано дообстеження: ПЛР (ДНК) Сhlamydia trachomatis, Mycoplasma genitalium, N. Gonorrhoeae; Сhlamydia trachomatis (Ig А, М, G); Treponema pallidum (At сумарні), а також обстеження та лікування статевого партнера. Постфактум: Позитивний результат Trichomonas vaginalis (бакпосів). Від подальшого дообстеження на ІПСШ пацієнтка відмовилась. Зі слів пацієнтки, після встановленого діагнозу, звернулася в іншу лабораторію - результат негативний (метод обстеження і дані результату лікарю невідомі), існує думка, що хибно-негативні результати при виявленні трихомонад рутинними методами залишаються досить великими і навіть переважають над хибно-позитивними результатами.Резюме. Подальше протікання трихомоніазу (без лікування) з можливими наслідками:1. Можливість змішаної інфекції з гонореєю, хламідіозом, вірусами HPV, HSV2 при відсутності дообстеження на ІПСШ методами ПЛР, ІФА;2. Сечостатевий трихомоніаз у жінок може проявлятися у вигляді наступних захворювань: кольпіт, вульвіт, вестибуліт, бартолініт; цервіцит, ендоцервіцит, ендометрит; уретрит, парауретрит; цистит, пієлонефрит; сальпінгіт, аднексит; дисплазія (в асоціації з HPV) шийки матки, з можливим переходом до раку шийки матки; безпліддя.3. Обов’язкове лікування статевого партнера, навіть за відсутності симптомів захворювання; 4. При можливій зміні сексуального партнера – усвідомлене поширення трихомонадної інфекції (100% контагіозна передача захворювання статевим шляхом);5. Юридично-правовий аспект: ст. 133 Кримінального кодексу України встановлює відповідальність за зараження венеричною хворобою (абревіатура сучасної термінології - ІПСШ).Нижче наведені фото: 1) шийки матки і піхви з рясними, вершкоподібними виділеннями з поодинокими бульбашками газу; 2) заднього склепіння піхви з ознаками запалення - симптом «манної крупи» (ознака хронічного трихомоніазу).