Інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), як причина не виношування вагітності

На сьогодні ІПСШ – це світова проблема.

Щодня у світі відбувається понад 1 млн. випадків зараження ІПСШ, більшість з яких мають безсимптомний перебіг.

Щороку відбувається 374 млн. нових випадків зараження однією з 4-х ІПСШ – хламідіозом, гонореєю, сифілісом або трихомоніазом.

Кількість осіб віком 15 - 49 років із генітальною інфекцією вірусу простого герпесу (ВПГ) оцінюється на рівні понад 500 млн.

У 2018р. внаслідок інфікування ВПЛ (вірус папіломи людини) сталося 570000 випадків захворювання на рак шийки матки, який щороку спричиняє понад 311000 випадків смерті.

У 2016р. майже 1 млн. вагітних інфіковано сифілісом, що призвело до більш ніж 350000 випадків несприятливого результату пологів, включаючи 200000 випадків мертвонародження та загибелі новонародженого.

Одним із серйозних факторів, що перешкоджають скороченню тягаря ІПСШ у світі, є лікарська стійкість цих інфекцій, особливо гонореї.

ІПСШ безпосередньо позначаються на сексуальному та репродуктивному здоров'ї, призводять до стигматизації, безпліддя, онкологічних захворювань та ускладнень у період вагітності, а також підвищують ризик ВІЛ-інфекції.

Ситуація в Україні є такою, що ІПСШ це національна проблема охорони здоров'я. За даними МОЗ в Україні щорічно реєструється близько 400 тис. нових випадків сифілісу, гонореї, хламідіозу, герпесу, сечостатевого мікоплазмозу, геніального кандидозу та трихомоніазу. Офіційна  статистика відображає, за різними оцінками, від 30% до 40% реальної кількості випадків ІПСШ, це пов'язано зі збільшенням прихованих форм  і тим, що окремі групи населення не отримують належної дерматовенерологічної допомоги.

Загальні проблеми ІПСШ:

- впливають не тільки на статеві органи, але й на інші органи;

- пізнє звернення до лікаря;

- легко переходять із гострої форми в хронічну;

- порушення алгоритму обстеження (відмова  пацієнта від обстеження зі здаванням необхідної кількості аналізів);

- неправильна інтерпретація аналізів (без врахування результатів додаткового обстеження - кольпоскопії);

- самолікування.

В залежності від етіології ІПСШ поділяються на:

Бактеріальні інфекції (сифіліс, хламідіоз, мікоплазмоз, бактеріальний вагиноз, гонококові інфекції та ін.);

Вірусні інфекції (герпетична вірусна інфекція, гепатити В і С, контагіозний молюск, венеричні бородавки, ВІЛ та ін..);

Протозойні захворювання (трихомоніаз, амебіаз);

Ураження, викликані грибами (кандидоз);

Патології, викликані ектопаразитами (фтиріаз, короста).

ІПСШ можуть викликатися патогенними і умовно-патогенними збудниками:

Патогенні (сифіліс, гонорея, хламідіоз, трихомоніаз, герпесна інфекція, вірусні гепатити);

Умовно-патогенні (бактеріальний вагиноз, мікоплазмоз, кандидоз).

До основних симптомів ІПСШ відносяться специфічні  синдроми:

-         подразнення або свербіж вульви чи піхви;

-          гіперемія вульви та піхви;

-          хворобливе сечовипускання;

-         патологічні виділення з піхви (незвичний запах, колір, консистенція та кількість);

-         набряклість і пухлини в області промежини;

-         хворобливі відчуття внизу живота;

-         бульбашки, ранки та виразки в аногенітальній області.

Незахищені статеві стосунки можуть призвести до ІПСШ, що обумовлюють неефективну прегравідарну підготовку, призводячи до ускладнень вагітності і, як наслідок, складають 40% причин невиношування.

Виділяють дві форми патологічного впливу ІПСШ, це

- переривання вагітності в ранні терміни: самовільний викидень;

- TORCH-інфекції: передчасні пологи.

Несприятливі наслідки перинатальних інфекцій під час вагітності:

-         передчасні пологи;

-         затримка внутрішньоутробного розвитку плода;

-         вроджені вади розвитку;

-         гострі інфекції у новонародженого;

-         безсимптомні інфекції з пізніми клінічними проявами;

-         інвалідність з дитинства.

Отже висновки:

Комплексне обстеження жінок з метою виявлення інфікованості збудниками перинатальних інфекцій, особливо групи TORCH, слід проводити до вагітності.

Лікування цих інфекцій є одним з основних завдань прегравідарної підготовки.